ЗПР - це порушення нормального темпу психічного розвитку, коли окремі функції (пам'ять, увага, мислення, емоційно-вольова сфера) відстають у розвитку від прийнятих психологічних норм для цього віку. Найчастіше проявляється у затримці мови, ігрова діяльність примітивна, погано розвинена дрібна моторика та ін.

Алалія – одне з найсерйозніших мовних порушень в дітей віком, яке викликано поразкою центральної нервової системи (ЦНС). Це часткова або повна відсутність мови при нормальному слуху та інтелекті. Таке порушення може зустрічатися як самостійне, і бути симптомом глибшого психічного розлади (аутизм, розумова відсталість).

Для дитини з аллією головне вчасно вжити комплексних заходів: систематичні заняття з логопедом-дефектологом + корекція з боку лікарів + нейропсихолога/психолога + сенсорна інтеграція) – це на жаль єдина можливість набути повноцінної мови.

Затримка мовного розвитку (ЗМР) – це пізніше поява мовлення в дитини проти вікової нормою. Відсутність "лепету" або "гуління" до року; невеликий активний словниковий запас; відсутність фразової мови до 2 років; спілкування найчастіше за допомогою міміки та жестів.

Дизартрія у дитини – це мовленнєвий розлад, при якому вимова деяких слів або звуків спотворена або утруднена через обмежену рухливість мовного апарату (порушена іннервація через ураження ЦНС). Виявляється у: спотворенні звуків, складів, слів; підвищене слиновиділення, мова змащена, невиразна, як "каша в роті", м'язи апарату артикуляції слабо рухливі, мляві або навпаки губи, мова напружені, залежно від типу порушення, дихання і видих короткий та ін.

Дизартрія вимагає більш тривалої корекції залежно від виду порушення та його ступеня, але найчастіше займає не один рік.

Дислалія – це розлад мови, у якому порушено звуковимову при нормальному слуху і збереженої іннервації мовного апарату, тобто заміна, відсутність чи спотворення звуків. Корекцією дислалії починають займатися зазвичай у віці 5ти років, оскільки до цього періоду подібне порушення – це природний процес, пов'язаний з фізичною незрілістю апарату артикуляції.

Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ) – це відставання рівня мовного розвитку від вікової норми, у якому порушено формування всіх сторін мови (звуковий, лексико-граматичної, семантичної) при нормальному інтелекті і повноцінному слуху. Глибокі недоліки у розвитку усного мовлення надалі призведуть до порушення писемного мовлення та читання – дисграфії та дислексії.